Артроз (остеоартоз)

Визначення

Дегенеративно-дистрофічне захворювання суглобів.

Причини

Суглобові поверхні кісток вистелені хрящовою тканиною. При артрозі відбувається витончення і зникнення хряща з поверхні суглоба, формування кісткових наростів, розвивається слабкість зв’язок і суглобової капсули.
Точна причина артрозу суглобів залишається невідомою. Найчастіше розвиток деформуючого остеоартрозу пов’язують зі старінням, проте так само виділяють наступні причини:
– Сімейна схильність
– Зайва вага
– Травми
– Значні перевантаження суглобів (у спортсменів)

Медичні причини артрозу:
– Внутрісуглобні кровотечі
– Порушення кровопостачання суглоба
– Артрити викликані подагрою, псоріазом та ревматоїдний артрит.
Симптоми артрозу, зазвичай, проявляються після 50 років і майже в 100% у віці після 70 років. До 55 років частіше зустрічається у чоловіків, після 55 – у жінок.

Локалізація

Артроз може вражати всі суглоби, однак найбільш часто вражає кульшові (коксартроз), колінні (гонартроз) та плечовий суглоби.

Симптоми

– Глибокий суглобний біль підсилюється при фізичних навантаженнях і зникає при відпочинку
– Симптом «розминки» – скутість в суглобі після тривалого відпочинку
– З часом біль присутній навіть у стані спокою
– Хрускіт в суглобі при рухах
– Набряк навколосуглобових тканин
– Обмеження обсягу рухів
– М’язова слабкість
Так само можливий безсимптомний перебіг захворювання.

Обстеження та аналізи

Огляд може виявити:

– Пасивні рухи в суглобі можуть супроводжуватися хрускотом
– Набряк навколосуглобових тканин (суглоб виглядає більшим у порівнянні зі здоровим)
– Обмеження обсягу рухів
– біль при натисканні
– біль при рухах
Не існує специфічні аналізів для виявлення артроз.
При рентгенологічному обстеженні можна виявити:
– Зменшення суглобової щілини
– У запущених випадках можуть бути виявлені кісткові шпори

Лікування

Метою лікування є:

– Покращення обсягу рухів у суглобі
– Зменшення больового синдрому
– Збільшення сили в кінцівки

Медикаментозне лікування

При больовому синдромі та набряку на ґрунті артрозу найбільш часто лікарі призначають нестероїдні протизапальні препарати такі як: Диклофенак натрію, мелоксикам тощо. Довготривалий прийом НПЗП може викликати проблеми зі шлунком, такі як гастрит, виразкова хвороба шлунку тощо. Тому при наявності скарг чи анамнезу вище вказаних захворювань, необхідно додаткове призначення гастропротекторних препаратів.

Також лікар може Вам запропонувати внутрішньосуглобове введення кортикостероїдних препаратів (Дипроспан, Дексаметазон, Депо-Медрол тощо). Ці речовини ефективно усувають больовий синдром і набряк, збільшують об’єм рухів в ураженому суглобі. Однак цей ефект короткочасний і часто призводить до значних несприятливих наслідків.
Хондропротектори. Глюкозамін та хондроїтин – препарати, що покращують метаболізм хряща, уповільнюють його деструкцію, а також допомагають незначно зменшити симптоми прояву артрозу суглобів, таких як біль, ранкова скутість, тугорухомість. Прийом цих препаратів проводиться курсами по 3-4 місяці 1-2 рази на рік.
Штучна суглобова рідина – гіалуронова кислота. Один з методів лікування артрозу, який допомагає на терміни від 6 до 12 місяців зменшити больовий синдром, набряк, збільшити обсяг рухів в ушкодженому суглобі. В залежності від препарату необхідно виконання від 1 до 5 внутрішньосуглобових введень препарату. При введенні в суглоб гіалуронова кислота бере на себе функцію суглобової рідини покращує амортизаційну функцію.
Обов’язковим елементом лікування артрозу є лікувальна фізкультура. Регулярні фізичні вправи запобігають прогресування захворювання, зберігаючи обсяг рухів у суглобах і підтримують адекватний м’язовий баланс.

Інші рекомендації:

– Здорове збалансоване харчування
– Адекватний відпочинок
– Позбавлення від надмірної ваги
– Захист суглобів від травм

Фізіотерапія. Часто до медикаментозного лікування лікар може рекомендувати фізіотерапію: магніт на уражений суглоб, фонофорез / електрофорез з гідрокортизоном, лазеротерапію. Як самостійні процедури вони малоефективні, але в комплексному лікуванні дають хороший ефект.

Ортези. Для зменшення больового синдрому, правильного розподілу навантажень на пошкоджені суглоби успішно використовують ортопедичні фіксатори (ортези).

Хірургічне лікування. При значному больовому синдромі, різкому обмеженні обсягу рухів в суглобі і неефективності консервативного лікування показане хірургічне лікування. Існує кілька варіантів хірургії:

– Артроскопічне (малоінвазивна операція для усунення пошкоджених зон хряща).
– Остеотомія (вирівнювання деформованої кістки для відновлення правильної осі кінцівки).
– Ендопротезування (заміна суглоба на штучний).
Артроз суглобів частіше проявляється у людей похилого віку, проте останнім часом спостерігається тенденція до омолодження даного захворювання. Найчастіше зустрічаються артроз колінного суглоба (гонартроз), артроз кульшового суглоба (коксартроз), артроз плечового суглоба, а так само артроз дрібних суглобів кисті. Існує 4 ступеня артрозу, які визначаються рентгенологічно. Деформуючий артроз симптоми: біль в області суглоба, набряк, симптом розминки, артрит артроз. Ефективне лікування суглобів є не тільки медичною завданням, а також носить значний соціальний ефект. Деформируючий артроз, на жаль, вилікувати неможливо, проте, можливо значно знизити больовий синдром і уникнути операції із заміни суглоба.