Кіста Бейкера

Кіста Бейкера (кіста підколінної ямки)

Кіста Бейкера – це еластичне пухлиноподібне утворення, яке розвивається в підколінної ямці (на задній поверхні колінного суглоба).

Причини виникнення

Кіста Бейкера є наслідком різних патологічних процесів в колінному суглобі, серед яких найбільш часто зустрічаються:

  • травма суглоба;
  • ушкодження, дегенеративні зміни менісків;
  • ушкодження хрящів суглоба;
  • остеоартріт;
  • остеоартроз;
  • хронічний синовіт (запалення синовіальної оболонки суглобів);
  • пателлофеморальний артроз;
  • ревматоідний артрит
  • Іноді кіста Бейкера виникає без видимої причини.

    Симптоми

    Симптоми кісти Бейкера включають в себе біль навколо коліна, пухлину під коліном, дискомфорт при спробі зігнути коліно. Кіста Бейкера виступає більше при розгинанні коліна, а при згинанні зменшується в розмірі або повністю зникає.

    У деяких випадках кіста з часом зникає сама по собі або може залишатися на місяці, навіть роки.

    Діагностика

    Оскільки кіста Бейкера є вторинним захворюванням колінного суглоба, то в процесі постановки діагнозу та обстеження пацієнта необхідно оцінити стан суглоба в цілому.

  • УЗД – діагностика
  • магнітно-резонансна томографія (МРТ)
  • рентгенографія,
  • комп’ютерну томографія.
  • Для підтвердження діагнозу інколи рекомендується виконання пункції утворення, дослідження отриманого вмісту.

    Лікування

    Лікування може бути консервативним або оперативним (видалення кісти).

    Консервативна терапія полягає у виконанні лікувальної пункції кісти товстою голкою, евакуації її вмісту шприцом з подальшим введенням в її порожнину стероїдних протизапальних препаратів (наприклад, гідрокортизон) або фактори росту (PRP-терапія). Консервативне лікування далеко не завжди дає позитивний результат. Після пункції і видалення вмісту зазвичай кіста рецидивує.

    При наявності запальних захворювань колінного суглоба показана терапія основного захворювання. Застосовують протизапальні засоби, компреси, мазі, фізіотерапевтичні процедури, лікарські блокади.

    Показаннями до хірургічного лікування є обмеження згинальній функції колінного суглоба, великі розміри кісти, рецидивні синовіти, здавлення підколінного судинно-нервового пучка, безуспішність консервативного лікування.

    Хірургічне лікування захворювання полягає в висіченні кісти.